Зимно спогадам моїм стає,
твердіють сніжним кришталем
тепло наснаги додає,
але живеш одним лиш днем ,
годинникова стрілка так невтішно
за вітром мчиться навздогін
і в небі й на землі затісно,
просторо лиш у рідних стін,
старі шпалери власного дизайну
незмінні шафи , стесані й німі,
буквально вчора все було фатально
і весело було на самоті,
щоденники не замкнені на ключ,
обірвані дроти з дорогою в світи,
спів мавок у високогірних круч,
залишилось лиш шлях прокласти ,
куди ж бо курс тримаєш , морячок ?
- додому без вагань і пересудів .
минулого у слухавці гудок...
тепер мені не досить стоптаних маршрутів .
не досить тих крилатих хвиль,
допоки зорі вказують нам шлях
здолати лише кілька миль
і спокій на моїх очах .