Р дна мат нка вдома з дороги чека...

Клавдия Дмитрив
Рідна матінка вдома із  дороги чекає:
Приготує  вечерю,приготує обід.
А любов  її вічна ніяк не  згасає,
Тільки молиться  завжди,щоб не  знала  я  бід.

Серце мами  відчує  де я  є  що  зі  мною
І думками злітає,як  завжди, в  далечінь.
Як  приїду-воркує цілу нічку  зі мною,
Геть про все розпитає  й  скаже:"Йди,відпочинь..."

Тебе , моя мамо,люблю  я  так  само,
І  любов  моя  чиста,як ранкова  роса.
Тебе ,моя  мамо,люблю я  так  само,
Хоч давно  у  самої посивіла коса.

Тепер,  моя мамо,люблю  тя  ще  більше,
Хоч  сама  давно мама й  маю  двох я  синів.
Тепер тобі,мамо,сама  пишу  вірші,
Й  буває таке що ,не знаходжу я слів.

При  зустрічі,мамцю,біля  тебе  заплачу,
Й  твої сльози побачу ,й наберемось жалю.
За тебе я,мамо,завжди молюся...
Пробач  мені , мамо,провину  мою.

Я  за  тебе  молюся,щоб  здоров'я  ти мала,
Щоби прожила ти,хоч  до ста з  лишнім літ.
Щоб внуків  своїх  ти усіх  вінувала,
Щоб і іх відпустила з - під  крил  своїх в  світ...

                12.01.2014