Мабуть у кожного було бажання
Стрибнути під вагон метро.
Кожен пройде по грані
Лиш з закритими очима.
Не всі, бо дивляться через вікно,
Розпрямляють крила.
Мабуть вітер приносить такі думки.
Ми - клітки для самих себе.
Куди піти, що знайти?
А відповідь очевидна:
Дихай. Лети. Так треба.