Я не людина-я камінь,
Я не життя-я хаос,
Я тільки відзвук рані
Серед плеяди заплаканих рос.
Я не дорога-я стіни,
Я не кохання-я зло,
Я тільки збовтана піна,
Нерозгадана буква табло.
Я не страх-я матерія,
Я не страждання-я думка,
Я тільки тінь для містерії,
Переповнена мотлохом сумка.
Я не людина-я знак,
Я не життя-я обачність,
І як мені жити,як?
Коли все життя-це двозначність.