***

Катрен заплутався в розпусті літер
І крізь пісок думок босоніж йду
Волоссям зболеним тріпоче сивий вітер
Та з жалем дивиться він на мою ходу.
А я заплуталась у сотні роздоріжь
То був один шлях,нині-міліон
Ти по шматочку зламуй мене,ріж
Моя душа поставлена на кон.
Крізь сто невизначень,брехню іронії
Я сублімую непочатий гріх
За те,що хочу від життя гармонії
Я чую долі саркастичний сміх...