і скільки ти мені не говори,
що помирають люди і світи,
я всеодно у відповідь всміхнусь,
бо я жива і жити не боюсь.
Крізь сто тривог і сотні дві страждань
ти вірить в людяність,дивись,не перестань.
Боротися і досягать мети,
іти до зламу,злету...тільки йти!
Так важко відчувати біль образ
життя тебе згвалтуе ще не раз
і виплюне в безвихідь і простить,
бо кожен крок-велике вміння жить.
і скільки ти мені не говори,
що помирають люди і світи,
я всеодно печально посміхнусь:
жива тому,бо все життя борюсь!