маю, що маю,
і справи тепер, боже мій!
набувають пекельних ознак,
пекельно дійшли до краю,
бо той горезвісний бій
ув'язнює нас по шию
в думки крижані пияк,
в коштовності камер схову,
і ти відіб'єшся глузду,
можливо,
раніше, ніж я,
не принципово,
б'є в бубон, б'є,
будить старого Будду
твоє ім'я
знадливе,
як вічні космічні промені,
маю, що є,
маю ноги, ходінням втомлені,
і січневі зливи