Перед Богом на коліна
Став, вклоняюсь на всі боки,
Молюсь за тебе, Україно,
Так і молився всі ці роки...
Та мабуть мало, просив Бога,
Не всю вклав душу в свої вірші:
Кийками вибита дорога
І заклики лунають грішні...
Прости Господь, простіть і люди,
У тому є й моя провина:
Що на майдані цілять в груди,
А Смерть готує домовини...
Не тих, ми з Вами, вибирали,
Та і другим немає віри,
Бо одні мрії наші вкрали,
А ці ткнуть в руки по сокирі...
Ви зупиніться сини, дочки,
Брати і сестри, Вас благаю,
Не рвіть країну, як сорочки,
Не буде краще так, я знаю...
Не треба крові, є Надія
І Віра в Ваші, свої сили,
Що мирно знищимо свавілля
І зацвіте край рідний, милий!
По совісті лиш треба жити,
Кожну мить, хвилину, роки
І Україну, люд любити,
Поки несуть, життя, потоки!
П.В.М. 21.01.2014г.