Не докоряй мені...не докоряй,
Що зрадила тобі я легковажно...
Фізична зрада - зрада є несправжня...
Душевна зрада - важливіша,знай...
Я - зрадила...Та винен в тому - ти:
Кидав брудні слова - вони - не милі,
І дочекавсь, з ясного неба - зливи...
Я - зрадила...та не скажу:прости...
Тому не докоряй...Що докір твій?
Пусті слова - вони ніщо не варті...
Вважав ти,що я цегла є стандартна?
Мовчи ж тепер...і докорять - не смій...
Я - зрадила...Тепер - хоч стій,хоч плач...
Брудні слова - тавром лягли на тілі...
Вони болючі...для душі - не милі...
Тому ти не чекай тепер:"Пробач"...
Без докорів сумління,без жалю -
Шматочок свого серця відірвала,
Та в ті хвилини і сама не знала,
Що вже його до купи - не зліплю...