Пруд замерзший блестит серебром,
А вокруг чащи сложены снегом,
Лес молчит, солнце сонным лучом,
Смотрит в зеркало очень не смело
Прозрачностью зеркал уже не удивить,
Растения едва едва качались,
И рыбья чешуя спокойствием блестит,
Поверхность льда быстра и крепче стали.
Но только не для шума это всё,
Прохожих нет и след свой зверь теряет,
Нетронутую красоту жемчужиной несёт,
И тишиною снов лес зимний охраняет
Елена Каминская7http://www.stihi.ru/2014/01/26/4989
Ставок замерзлий сяє срібним глянцем,
Навколо сніжні хащі, ліс мовчить,
Ковзає сонце сонне плесом вранці,
Вдивляється у дзеркало щомить.
Прозорість не дивує, в задзеркаллі
Гойдаються рослини, риб луска
Виблискує спокійно, там - не ралі!
Поверхня льодова, міцна, швидка,
А тільки не для шуму, гаму, свисту.
Не йде ніхто, звір лютий слід згубив
Позбавлену наруги, всю перлисту,
Вартує ліс правічний в тиші снів!