Автор Вальдемар Вайцель http://www.stihi.ru/2014/01/28/6966
Переклад з російської мови: Так, ми сини блокадних матерів
У спогадах хлопчачі сподівання - полеглі, не пізнали сенс кохання.
Несли батьків, поранених зненацька, від ворогів туман ховав світанком,
Що з гніву пригрозили нам вони, кричали: "Мамо, мамо, поможи!
Душею рани нам зігрій та обійми". Але відлуння промовляло:"Потерпи!"
Так, ми сини блокадних матерів, не всім є вороття з тих макових ланів...
Зустрівся з вами я у полі знову, у ранах давніх та з медалями я ходжу.
І для родини хліб чужий прошу; твої слова, рідненький діду, не забув!
Я пам'ятаю, як від Бога ти казав, Росію більш за все свою кохав.
Простіть за правду щирую мою, я шепотінням тихим поле устелю...
Та Батьківщину все ж люблю!