***

Вірш присвячується Оксані Ждановій. З днем народження. 03.02.2014

Ти мабуть вже палиш ультра міцні,
і через кожне слово вставляєш мат…
ховаючи сльози…
й під очима синці,
щоб ніхто не побачив твоїх втрат.

ти як завжди киснеш в своєму соку,
над собою не роблячи жодних зусиль…
але я навчився сприймати тебе таку,
я навчився бачити в цьому стиль.

і як всякий естет, із дешевих писак,
з тих що люблять писати низьку поезію,
я почав знаходити в цьому смак,
я роблю у віршах певну адгезію…

я навчився мішати високе й низьке,
я навчився мішати каміння з водою,
я почав додавати в широке вузьке,
я навчився сприймати тебе такою…

тому пий найміцніше у світі вино,
і будуй навколо камінні плити,
знаєш, я звик до тебе такої давно,
я звик…
та мені з тобою не жити.
М.Філдман