Навіщо ти зникаєш так раптово?
Для того, щоб наснитися мені?
Де я тебе кохаю знов і знову.
і ти мені ввижаєшся вві сні…
А я тепер вкладаюсь дуже рано…
і сподіваючись, що знов прийдеш.
Сумую...і загоюючи рани,
Чекаю, ну коли ж ти віднайдеш…
Мене, яка так щиро і безтямно
Тебе кохає, й не лікує час.
Де все наше життя – суцільне сяйво,
І де нема нікого, окрім нас.
Пробудження – моя лихая доля,
Чекання, це – суворе майбуття.
Якби могла, якби б моя то воля,
Я б вщент змінила все наше життя…..