Заспокоїться душа моя в Тобі...
Я закрию очі на турботи,
прислухаюсь до шепоту в тиші,
день пройшов,лишу турботи...
Мов-би здалеку слова лунають,
слова,про велич і Твою любов,
хай вони ніколи не змовкають,
до Твоїх грудей тулюся знов...
У Твоїх обіймах я маленька,
мов грудне ще немовля,
Ти і батько мій і ненька,
як же Тебе люблю я...
До тебе прагне душа моя й тіло,
не хочу я бути одна.
О,Спасе,як же все надоїло,
я вже випила чашу до дна!
Хочу бути я вже з Тобою,
хочу забути про суєту...
Обійми мене,Спасе,я прошу,
на колінах до Тебе впаду...
В тихий час вечоровий я знову,
Хочу відчути Тебе,
Хочу забути про втому,
й побачити Твоє лице!.