Дим осяде, синє відкриє небо,
І наступить знову чудовий день.
Хоч ми різні, спільна у всіх потреба –
Відірвати очі від марних вчень.
Нас постійно душать сумні нагоди,
Не надія – гроші тут правлять бал.
Досягли, на жаль, мовчазної згоди
В боротьбі за цей руйнівний метал.
Замість добрих вчинків повсюди бартер,
Для людей і людяність вже в тягар,
Та нічого майже життя не варте,
Ідеали, віра – також товар.
Зупиніться, люди, у нашій волі
Зрозуміти: швидко спливає час.
Наша жадність зайва, всього доволі,
Є куди дівати активність мас.
Та тримають міцно тяжкі омани,
Більш за все цінуємо статків ріст.
А якщо сьогодні нас вмить не стане,
Що придасть життю необхідний зміст?