Як в Хотині, в ФОРТЕЦІ була-
Багато запальних ЛЕГЕНД я чула,
Що вмить вражають серце й душу
І розповісти ВАМ я мушу.
Жила дівчинонька одна,-
Дуже чарівною була.
Тільки сліз не жалкувала,
Кожний раз вона страждала
За братів, що погибали -
З поляками воювали,
Турків - били,турків -гнали.
Кров лилася там рікою,
Що робити їй з собою?
Знов навала налетіла,
Землю хмарами накрила
І схопили ту дівчину -
Катували без причини,
Її сліз - не помічали,-
У СТІНУ ЗАМУРУВАЛИ.
І з тих пір, на тому місці
МОКРІ СТІНИ - сльози чисті
Все біжать роками
Віки за віками.
ХОТИНСКАЯ КРЕПОСТЬ/ФОРТ/ на берегу реки ДНЕСТР - ОДНО из самых памятных и величественных мест в ИСТОРИИ РОССИЙСКОГО и УКРАИНСКОГО НАРОДОВ,где с большими совместными сражениями в 1600 годах 17 столетия решалась судьба наших народов и государств , их будущее -свобода или порабощение. Стих написан в 2011 году совместно с внучкой -ЮЛИЕЙ,которая побывала на летней экскурсии в этих ,чудом уцелевших, мощнейших крепостных стенах и башнях ,с множественными ГРОМАДНЫМИ ЗАЩИТНЫМИ КАМЕННЫМИ ВАЛАМИ на подходах к КРЕПОСТИ! Великий учёный РОССИИ - Михаил ЛОМОНОСОВ посвятил тем великим сражениям -"ОДУ на взятие ХОТИНА"!