“Знаєте?.. Те, що держава – незалежна, тішить саме по собі.
Правда, це не потрібно перебільшувати. Адже у нас уже
закріпилася традиція – «наступати на граблі»,
до того ж – постійно. І останнім часом це вже –
як «танець на граблях». Неможливо логічно пояснити:
чому? – коли українські патріоти здобувають
якусь перемогу, вони тут же самі її віддають.
Таке вже відбувалося не один раз за ці 15 років.
Потрібно стукати до кожного українського серця і голови,
щоб ми якось виходили із цього зачарованого кола”
(Т. Г. Петриненко: музикант, композитор, поет, співак,
лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка; з інтерв’ю 30.08.06.)
История! Скажи, чему Ты учишь?..
Где спрятана, ответь, Твоя Мораль?..
И Человечество зачем Ты мучишь?..
Уже ль его ни капельки не жаль?!
Зачем всё те же Грабли подставляешь? -
куражишься веками над Челом...
Ведь Ты же всё Сама прекрасно знаешь:
История – наука ...ни о чём.
Да Ты же ничему людей не учишь!..
Они, прости, Тобой не дорожат!..
Мила им широка-дорога в ад!
За тропку в Рай – плевки одни получишь!..
Но Время на Оси Вселенной грезится Финалом...
До йоты всё Расписано* – от самого Начала.
09.02.2014
_____________
* Евангелие от Матфея 5:18.