Так тихо і спокійно
підкралась пустота.
Пустиня і піски
засипали життя.
Прокралось сонце,
спалило все в моїм раю.
Нічого більше
від долі знову не прошу.
Згоріло серце...
розсипалась душа -весна
Німою глухотою
вчорашнього буття.