ковтком роси, прохолоди

Виктория Лисовская
ніч.
ти вийшла мені на зустріч
і тихим мереживом призупинилась,
зірвавши знову звичний устрій
тим самим мені підкорилась,
на стіл дві склянки і хміль,
на фото друзі сердешні
втамують швидко спланований біль,
ліки приписані, знахарі тутешні,
я повністю стану ручною,
три швидкості без запасних,
знешкодити можна лиш рясною кропивою
на мить звеселить, від жалів рідкісних,
у сутінках напомацки до дверей,
нічого не промину на шляху,
зустріну сто тисяч нових людей
і струм відпустить лиш на даху,
ковтком роси і прохолоди,
якої годі знайти в мегаполісі,
від горла , додай солі до соди
і знову опинишся в чортовім колесі .