***

Богуслава Турянина
Я втомилася, коханий, пожалій!
Не дави мене журбою, любий мій...
Не сльози грайливі очі,
Не вбивай незнанням ночі,
Пожалій мене, коханий, пожалій!

Не вбивай мене, коханий, не катуй!
Радше посмішку на серці намалюй...
Бо як зраниш - безупину
прямо в слізний рай полину,
зодягнусь в мільйон гірких сльозинок-збруй!

Не катуй мене, коханий, не катуй!...