по стиху ТГ Шевченка

Любимова Анастасия
“Якби зустрілися ми знову,
Чи ти злякалася б, чи ні?
Якеє тихеє ти слово
Тойді б промовила мені?»
Як би зустрілися ми знову ,
Я б посміхнулася тобі.
Сказала б я, що так чудово
Що марився мені ти в сні
І як шкода, що лиха доля
Нас розминула на роки,
Як би не наша злая воля
І всі гіркі життя смаки.
Як би побачила, згадала
Наше минуле чарівне,
Або стояла б і мовчала
Хай іскра знову промайне.
Скільки б часу і не минуло,
Я пам’ятатиму тебе.
Адже в думках ще не поснуло
Життя минуле бунтівне.