Герої мої, герої!
Я впала би на коліна...
Та тільки нема вас вже. Горе!
Спасибі... За Україну.
Вас скільки там? Сотні, більше?
Ціною життів дарували свободу
Вам добре на небі? Нам трішечки гірше..
Але ми ж є браття козацького роду!
***
А ти чого плачеш, дівчино?
Коханого звірі ті вбили,
Його погубила зброя...
Але він навіки з тобою!
Не плач, моя мила дівчино,
Дивися: всі стали одною горою.
Ті сльозки, молитви, на небо долинуть.
Ти покохала, дівчино, Героя!