А мені вже не боляче...
Наді мною - лиш небо,
Люди-тіні, гуторячи,
Проминають повз мене.
А мені вже не холодно
На лютневій бруківці,
Янгелятка навколо
Розмахалися крильцями.
Нескінченна блискуча
Розгорнулась дорога,
Провідник-неминучість
Вже чека на порогах.
І востаннє про мамин
Теплий світоч згадавши,
Я ступаю крізь браму
І мені вже не страшно.
23/2/2014