Доля на долонях...

Анчупечо
Зорі на небі,
Доля на долонях…
Зранку косарі підуть в поле,
Тихо сяде пил при дорозі.

Мужні та дужі,
Мовчазні та світлі…
На світанні радісно вийдуть
Золотеє жито косити.

Мокрі сорочки,
Руки у мозолях…
Стануть нести жонки у поле
Свіжий хліб та воду із дому.

Ляжуть покоси,
Зв’яжуться снопами…
Ген, за обрій сонечко впаде,
Знов на небі зорі засяють.

Зорі на небі,
Доля на долонях…
Будуть сниться хлопцям простори,
Коні та веселки підкова.