Моя дорога Land

Анни Красова
Як тихо ... Ні, не так щоб глухо,
А просто тиша й мир.
Розруха і димляча купа,
Скорботний погляд - в єдність сил.

Тi рішення не в строк прийняті.
Іль в строк ... Одразу не дізнатись.
I ось вони попрямували в Небо,
Хоча б могли ще сонцем милуватись.

Той дивний та небажаний эскіз
Нам не привидівся. I пізній крок
В нікому невідому вісь...
I відсіч - поруч, близько, в спорах довгих.