Это перевод стихотворения Оксаны Максимишин-Корабель:
З Донецька - ти, а я живу у Хмельницьку
Приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові,
я іншого, мій братику, боюсь.
Боюся тих, хто ділить нас з тобою:
(а сам в той час витесує гроби).
Боюся тих, хто кличе нас до бою,
Мовляв, хай чубляться "презренные рабы"
У мене на столі лиш картоплина,
А ти, хто-зна, чи й вчора їв...
Я вже не хочу, щоб моя родина,
Й твоя також, кормила упирів!
Немає "москалів" між нас нема "бандерів"
Є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я!
І купка є "міжгірських" людожерів,
То не вони... А ми - одна Сім`я
Ты из Донецка, я живу в Хмельницком.
Приедь ты в гости — хлебом поделюсь!
Пусть ты по-русски, я — по-украински…
Другого я, мой брат, сейчас боюсь.
Боюсь я тех, кто делит нас с тобою
(А сам в то время пилит нам гробы)
Я тех боюсь, кто призывает «К бою!
Пусть повоюют мерзкие рабы!»
Сегодня на столе у нас картошка…
А ты, даже не знаю, ел вчера?
Кому-то яхты новые, кому-то — крошка,
Хоть вроде равноправная страна!
Нет «москалей» у нас и нет «бендеров».
Есть люди! Украина! ТЫ и Я!
И кучка есть «межгорских людоедов».
То не они… А мы — одна СЕМЬЯ!