Андрей Малышко, украинский поэт, 1912 – 1970 гг.
Немало знал я историй
Холодных, как лёд зимы,
Одни – людей прославляли,
Другие - воспеты людьми..
Немало я знал историй
Весёлых и озорных,
Где часто сердце стучало,
Горело пламенем в них.
Но вот, уж совсем недавно,
Узнал я про случай один:
Люблю я девушку славную,
Но муж у неё есть и сын.
И ходит девушка гордая,
В груди у неё зима…
Тяжёлая эта история
На плечи мои легла!..
----------------------------
(оригінал)
Чимало я знав історій
Холодних, як лід зими,
Одні – людей прославляли,
Другі ж – прославлялись самі.
Чимало я знав історій
Веселих і запальних,
Що серце моє пломеніло
І часто билося в них.
Та зовсім оце недавно
Узнав про випадок один:
Люблю я дівчину славну,
А в неї є муж і син.
І ходить дівчина гордо,
У грудях її зима,
І це найважча історія –
З неї добра нема!
Февраль, 2014г. бзик