Ой, мордують Україну
Кати бандерлоги!
Відбирають в мати сина,
Кидають під ноги.
Ще учора був козаче,
А зараз – каліка.
Ой, лютує по Вкраїні
Бандерівське лихо!
Не ховають, та лишають
На землі вмирати.
Та чи може хрест не мають,
Ані рідну мати?
Людей палять та вбивають
За рідную мову,
Та за те, що не кидаються
Бандері у ноги.
Як повірить, що вродила
Їх на світ Вкраїно?
Бо як в крові по коліна
Не одна родина.
Скрізь вогонь, грабіж та вбивства.
Робити не вміють.
Ані праці, ні совісті
Вщент не розуміють.
Тільки гроші в плямах крові
В кишеню ховати.
Що за них зарізати
Здібні рідну мати.
По містах, по селах їздять,
Підпалять, руйнують.
Хліб не сіють, не збирають.
Мордують, ґвалтують.
Де б наслав на катів боже
Небесної кари!
Бо терпіти вже не можна
Тої чорній хмари.
За тортурами страти,
Людяність вбита.
Поливають сльози грати
По їх в пекло мита.
Ножем ріжуть Україну,
Підступно шматують.
За для пана, чия провина
У цьому існує.
Розпродали рідну землю
По клаптиках вбогі –
Ні притулку, ні оселі,
Лише бандерлоги.
24 февраля 2014 в 15:09