Над Україною зійшлися хмари чорні -
Тут диктатура перейшла межу.
Долоні влади нашої потворні.
Від них не раз Вас ще застережу...
За свою долю нація повстала -
І на Майдані пролилася кров,
Але в серцях надія розквітала.
В серцях надія, віра та любов.
Тут барикади, маски та шоломи,
Протести, єдність та жага до змін...
І ті герої, що не знають втоми
Та підіймають Неньку із колін...
Страждань багато, сльози на бруківці...
На тій бруківці, де лежать вінки.
Народ - в кайдани, а на волі - вбивці...
І плачуть доньки, матері, жінки...
Та ще не вмерла України воля!
Небесна Сотня дивиться на нас...
Чому ж така несправедлива доля?
Героям Слава! Кожному із Вас!