Подарунок

Ванина Анна
Подарую тобі небо –
Голубе, як очі твої.
Вдень воно ясне, прозоре,
А вночі на ньому зорі.

І одну, найяскравішу,
Я тобі зніму із неба.
Стане шлях твій ще світлішим,
І ти швидше дійдеш мене.

Я дарую тобі сонце,
Щоб воно промінням своїм,
Зазирнувши у віконце,
Надало тобі спокою.

Подарую тобі море,
Синє-синє і глибоке.
Подарую тобі поле
І волошки синьоокі.

Я дарую тобі співи,
Щоб частіше посміхався.
І щоб, любий мій і милий,
Ти до мене повертався!

Подарую тобі ніжність
І, звичайно, розцілую.
Хай вони за мене скажуть,
Що тебе…, мабуть, люблю я.

Ти пробач, що я хотіла
Враз змінити тебе всього.
Просто, мабуть, не любила
Я до тебе ще нікого!

Ще дарунок мій – це вдячність
За урок терпіння, волі.
Зрозумівши твою сутність,
Я пишаюся тобою!

Я любов тобі дарую!
Хай тече поряд рікою!
Ти далеко – я сумую.
А вона завжди з тобою!

20 липня  2007