Я не можу заплющити очі,
Вони плачуть від ранку до ночі,
Вони бачуть ,як людей убивають,
З болем в серці ховають,ховають
Що ж ти робиш, моя Україно,
нащо губиш ти брата та сина,
чим повинна вона-ця людина,
що родина в неї ти-Україно?
Що жила вона, згадки не мала,
А ти зброю у руці тримала,
А тепер всюди ходять бандити,
Каски в них та обличчя закрити...
Та весь світ тільки нам співчуває,
Емісарів все пхає і пхає,
Скільки треба придушувати волю,
Лише нам покладатись на долю??
Може досить і час схаменуться,
Хай до нас всі обличчя звернуться,
Щоби бачили очі сліпиї,
Що однакові душі родниї..
Що завжди бездоганно працюють
І лише на зарплату існують,
Що не люблять тих, хто обкрадає,
Обіцяє та не виконає...
Хто не може навести порядок,
І до грошей чужих дуже падок.,
В котрий раз настав час вибирати,
Бюлетені до скриньок кидати,
Досить мучити нас Україно,
Жити прагне звичайна людина,
Заховайте сокири війни,
Хочуть всі накінець тишини !!