Лелеки

Татьяна Овдиенко
Весна! Лелеки прилетіли
У рідні гнізда, в рідний край,
Так, ніби-то сказать хотіли:
-Лелек, як весну, зустрічай.

Весна приходить непомітно,
Мороз буває й заметіль,
Але свій час несе привітно,
Як ті лелеки, в рідний дім.

Як можна не любити матір,
Ту, що з дитинства в світ вела?
Як можна не любити землю,
Яка під сонцем дім дала?

Тут виросли батьки-лелеки,
Кохались, принесли пташат,
Щоб кожний рік ось так далеко
Хотілось дітям в ту весну, назад.