Роздуми чесного

Валентина Домчина
Не можуть руські підкорити Русь,
Це їх земля по віковому праву.
Судити українство не берусь,
Та соромно й обідно за державу.

Пора продажництву сказати "НІ",
Пора забуть,що кожна хата скраю,
І поки не спалили нас в вогні,
Пора вернуть ісконну назву краю.

Її з корінням вирвали колись.
"За що?- питають руські предки,
Тут ріки крові нашої лились,
А ми чужі для вашої абетки".

Як Русь прийде додому з забуття,
То стане ясно,ніби на долоні,
Що цінного у нас і що сміття,
І що були ми в себе у полоні.

Ми віднайдемо свій,новітній шлях,
Відкриємо нових ідей простори.
І вже ніхто не вб'є між нами цвях,
І не затьмарить наші ясні зорі.