Іду… в пітьму.., благаю очі
Побачить світло хоч на мить…
Відчути знов тепло дівоче
І неба ваблячу блакить.
Іду… в пітьмі… де той нахаба,
Що легкість обіцяв мені…
Он там якась кістлява баба
Понесла чорта на спині.
Іду… крізь тьму… іду та плачу,
Благаю Бога про одне:
Віддай життя, моє, хлоп’яче!
Та чи почує Він мене…
Іду… гадаю, де те сяйво?
Таке обіцяне мені…
Невже і тут сьогодні зайвий?…
Іду… іду… та все в пітьмі…
.
Написано под впечатлением происходящих в Украине событий. Опережая вопросы и догадки, сообщаю: написано не правым или левым, защитникам или нападающим, написано людям…
На рецензии под этим стихом отвечать не буду. Это моя минута молчания...