Чи ви не маєте душі,
Чи серце ваше мов каміння,
Що знову ллє душа вірші,
Лиш зостаюсь на самотинні?
Що каже вам моя душа,
Я не встигаю й записати -
Лиш хоче відвести ножа,
Щоб не відрізав він півхати,
Не тамувати в серці жах
(Це Бог мені дає натхнення!),
В миттєво складених віршах
Не замовчати сьогодення,
Як наші діти дорогі
Дорослі стали за годину -
Розумно й твердо кажуть:"-Ні!"
Тим, хто заламує Вкраїну.
Дитячі сльози мамам - біль.
Синочки зрощені в любові.
Сьогодні! Всі! За круглий стіл!
Щоб захистити їх від крові.
Не наймити. Не чужина.
Чому ж такі випробування?
Країна (в нас на всіх одна)
Беззахисно під полюванням!
Не треба танків і торпед!
Не треба авіаударів!
Пустіть політиків вперед,
Щоб розігнали чорні хмари!
Над вами - Бог! За вами - світ
І перша посмішка маляти,
Що й народитися не встиг.
Вам ПЕРЕД НИМИ звітувати!