Промайнули літа,
І дитинство далеко,
Як той ключ, відліта
В край чужий, в край безпеки.
І не стримати їх
В тій жагучій потребі,
Той політ не для втіх,
І не подорож в небі.
Той політ є життя,
Що летить без упинку,
І нема вороття.
Лиш є спогади, синку.