Ти подивись, яка чарівна осінь:
Вся ніби в золоті сія!
Твоя любов зімною поруч й досі
І відчуваю серцем-я твоя.
Ти дивишся мені у вічі,
І погляд цей бентежить розум мій.
Як Божий Храм від нас приймає свічі,
Приймаю вдячно кожен подих твій.
Я бачу тебе в косах верб осінніх,
В дорозі, що тамує подих мій,
Ти вся краса, що є на цьому світі,
Ти здійснення моїх таємних мрій.