Тихо жив у нас в селi Мазай
З гусаком за кличкою Банзай.
Дуже був прихильний сiрий птах
До жiнок, що прали на плотах...
.
У борделi нiг не покладала,
Тяжко працювала в мiстi Алла...
Лiтом бiс занiс до нас в село
Трохи вiдпочити, як назло.
.
Роздяглася в пишних травах тiтка...
Божевiльно рожевiла квiтка...
Задрiмала, загубила пильнiсть,
I Банзай наважився на вiльнiсть.
.
Дiд хотiв зухвалого забити,
Та зумiла жiнка захистити,
Зауваживши на диво чемно,
Що було їй з гусаком приємно,
.
Що перевелися козаки
I глузують з хлопцiв гусаки,
Що Банзай поїде до борделю,
Як переконає women Неллю!