До себе тягнемо Вкраїну за рукави
І роздираємо її на лівих , правих ,
На бідних і на тих , хто вже при владі –
Ця сукня личить тим , хто є багаті .
До бідняка хіба що ґудзик закотився…
Щоб підібрати ,низько той вклонився.
Ой людоньки , зведіть до купи шмаття,
Ізшийте зі шматочків інше плаття ,
Таке , щоб заздрили усі довкола ,
Щоб переливами Дніпра спадало долі,
Щоб милувало очі цвітом дивним
І щоб малюнок був на нім єдиним .