А я застряла десь в старих часах.
Коли закохувались у красиві очі.
Коли приходили кохані навіть в снах
Приблизно в дві години ночі.
І говорили " Я тебе люблю.
Так, як у книгах, як в старих романах.
Заради тебе душу погублю.
І проти всіх один повстану."
Все ж я наївна, як мале дитя.
Все сподіваюсь, що колись так буде.
І що колись з цього мого життя.
Піде назавжди цей зловісний будень.
К.С.