Коли починається вітер північний - вітрила держи,
Несе він не тільки печаль, і пісок, і заточених птиць.
Приходить лускатий дракон із захмарних зубчастих вершин
І хрумає стрілки хвилинні, і падають прочерки лиць.
Коли починається західний вітер, пий яблучний сік.
Души ці червоні і жовті печалі й жалі.
Підніметься піна від сидру, і голос твій чутимуть всі,
Тоді позолочені кубки дістань і розстав на столі.
І жди, коли вітер зі сходу іржанням коней уночі
Обвалиться, й заново кайся, цураючись слів і людей.
Діждешся південного вітру. Тоді не жалій ні за чим:
Над світом воскреслим примружене сонце зійде.
Переклала Тетяна Яковенко з Вінницi
Оригинал - http://www.stihi.ru/2009/12/12/8531