Николай Винграновский, украинский поэт, 1936-2004 гг.
Пойдемте в сад. Я покажу вам сад,
Где на коленях яблони спит ветер.
Согбенный млечнопутный небопад
Влюбленных освещает на планете.
Я покажу вам сливы на ветвях,
Под листиками, спрятавшихся молча,
А груша в своих желтых кулачках
Зажала солнца вкусные желточки.
Там в поле спит заря под колоском,
Качаясь в васильковой колыбели
И дрёма-тишина легчайшим ветерком
Раскачивает сада сонные качели.
И мыши там летучие… Их ряд
Завис вниз головой в преддверии рассвета.
Пойдемте в сад. Я покажу вам сад
И подарю корзинку спелого ранета…
Март, 2014 г.
(оригінал)
Ходімте в сад. Я покажу вам сад,
Де на колінах яблуні спить вітер.
А згорблений чумацький небопад
Освітлює пахучі очі квітів.
Я покажу вам сливи на сучках,
Що настромились, падаючи мовчки.
Затисла груша в жовтих кулачках
Смачного сонця лагідні жовточки.
У полі спить зоря під колоском
І сонно слуха думу колоскову,
І сонна тиша сонним язиком
Шепоче саду сиву колискову.
То кажани. То кажаниний ряд
Заплутався у сонному волоссі ночі…
Ходімте в сад. Я покажу вам сад.
Його сумління покажу вам очі.
1964р.