Мiй милий

Владимир Солошенко
Вже не шле листи мій милий,
Рідко завітає.
Важко бути так щасливій,
Може не кохає?

Одягну я плаття біле
Друзі поряд в парку.
Він зустріне — не помічу,
Так тримаю марку.

Що ревнує він — відомо.
Може це кохання?
Не сидіти ж вічно вдома.
Міра є чеканню!