Давай помолимось за нашу Україну,
Лиш перед Богом вставши на коліна,
Схиливши голови у тузі та надії,
Схиливши голови…
Та не віддавши власні мрії!
Давай помолимось за неньку Батьківщину,
Всі українці як одна родина,
Взявшись за руки від заходу до сходу,
Навчившись чути й тамувати злобу.
Давай помолимось за тих, хто вже не з нами,
Святих не називають ворогами.
Відчуймо біль у серці побратима,
Відчуймо біль та не минаймо мимо.
Давай помолимось за ту душевну силу,
Яку несправедливість не зломила,
Що не вбиває, те робить нас сильніше,
Що не вбиває, дозволить стати ліпше.
Давай помолимось не кожен сам за себе,
А за народ, над головою мирне небо,
Благаючи про спокій та спокуту,
Благаючи про шанс здолати скруту.
Давай помолимось за рідну Україну,
Піклуймося про неї як дитину.
Від нас залежить яким буде завтра,
Воно покаже чого насправді варті.