Якщо сьогодні нам всмiхнеться вдача,
Ми осідлаємо своїх баских коней.
Небесні ангели в годину ту заплачуть -
Їм жаль людей.
Копита б'ють по вибитій дорозі,
Неспішний ритм у серце віддає.
Усе в огні, усі міста в облозі.
Надія є.
Сумує листя на пониклих кленах.
Ми проминаємо минуле і земне.
На вбогих стінах майорять знамена.
Війна мине.
Ти кажеш, наша втеча - неминуча…
Нехай і так, та що вона спасе?
Тут линуть крики ста небесних мучнів,
Забув про це?
В повітрі дощ розкидав свої сіті,
І я вдихаю як в останній раз.
Одна земля для мене в цьому світі.
Для нас.
Я спішуся, і тільки на хвилину
Собі дозволю посмішку німу.
Ти знаєш, я залишусь до загину
В країні «У».