Березневий свiт

Натуличка
               
               

Сонце пробуджує в моїй уяві
Промінь надії,  думки яскраві
Лагідність ранку мені до вподоби
Ніжусь у сяйві віконця в особі

Через віконце - весні у коханні,
Моїй красуні, зізнаюсь я зрання
З теплого подиху - мрії походження,
Чи уявляю собі таке? Може ні...

Але що року я знову закохуюсь,
Її обожнюю, з нею народжуюсь!
Подумки я за вікном, я з природою:
Щебетом пташки, хмаринкою-вродою

З талого снігу - струмочком оновленим,
Збудженням бруньок, землі омолодженням
Первістки-квіти, як перше кохання,
Первістки-дітки, чудове єднання!

Спогади перші завжди незабутні
З променем першим в уяві присутнім...
Моя красуня, моя Веснянка -
Світ березневий - дарунок світанка!

12.03.2014