Україно, Рідна Ненька,
Знову сльози,біль і жаль!
Ти втомилася, рідненька?
Загорнулася в печаль...
Як знесеш ті ріки крові
Непокорених синів?
Захлинулася у горі,
Морі сліз дружин, батьків...
Довго ти катів терпіла.
Не скорилась, не здалась...
Страшну ціну заплатила
Кров багряна пролилась.
Я пишаюся тобою!
Пам'ять в серці на віки!
Та занадтою ціною
Ти сплатила за гріхи!
За гріхи отої швари,
Вбивць, злочинців і катів.
Вони будуть нести кару
до скінчення своїх днів!
Ти не впала на коліна!
Розірвала кайдани!
Ми з тобою, Україно,
Твої доньки і сини!