Взрешила ках-то раз велика жопа
Без тела самостийность обрясти:
«Мене побачит вскорості Европа!
З башкою мні ийті не по путі.
І з серцем ми не кровні и не брати,
Не дві сестри и дажі не рідня.
З руками не потребу мні обьятя.
І мозк - він трохи не гловне, ніж я.
Під мні - запас прекрасняйшага сала.
А тіло, немов прищ, на мні сидить.
Я бі давно вже віпросталась, встала,
Но тіло мні мішае і пердить».
И жопа объявила незалэжность,
Надев блакитно-жовтые трусы.
И газ струёй направила в промэжность.
И с****ила три тонны ковбасы.
Но тут запор случився в бедалаги.
Ей клизьму вставили и опустили враз.
В червоно-чорные молилась она флаги.
Но ей помох лишь токо унитаз…
P.S. Под жопой подразумевается не Украина, а её правители - прежние и нынешние.