***

Краєшся, думаєш: встояти як же мені
Проти людей з кулеметами, хижими танками?

...Щось тріпотить, прокидається в глибині,
Пахне розпаленим степом, вишневими ранками,

Цятками мушель рожевих блищить на піску,
З вирію разом з птахами летить легкокрилими,
Сходить туманом з гори в полонину. Таку
Не відбереш, не зруйнуєш ніякими силами,

Бо не відняти вітрів і розбіжжя доріг,
Міст із річками, бруківкою, білими левами,
Безлічі ясних зірок, що лише раз на рік
Падають просто в долоні ночами серпневими

І, наче серце живе, тріпотять у руках,
Сяють під пальцями, біля багаття зігрітими...

Що можуть танки і кулі - супроти Любові, яка
Всупереч смерті
               цвістиме,
                жеврітиме,
                житиме?

*Світлина моя (2009 р) - надпис на старому цвинтарі у Кам'янці-Подільському.