- Навіщо Мамо мене на світ ти пустила? Яку долю Ти для мене вгодила?
- Народжений синку ти був в любові. І змалку цінувати тебе я навчала, ту Землю, по якій твої нозі перші кроки ступали…
- Навчи мене Мамо як в цім світі жити і справедливість від несправедливості відрізнити?
- Коли все навкруги тобі здається як у храмі, закрий очі і вуха і прислухайся до свого серця чи воно не плаче?
- Мамо скажи, якщо в моїм серці правда, чи можна силою її здобувати?
- Ні, синку! Сила породжує завжди тільки спротив і тоді вже правда стає нікого не варта. Правду синку потрібно лишень боронити.
- Дякую Мамо тобі за науку. Буду завжди: - Тебе я любити, Землю, на якій народився завжди цінувати, з правдою і совістю в серці моїм жити…